Шкільний портал
Субота, 23.09.2017, 00:27
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Каталог файлівРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Конкурс "Педагог-новатор" 2016 року [146]
Натисніть, щоб ознайомитись з матеріалами
Конкурс "Педагог-новатор 2017 року [171]
Натисніть, щоб ознайомитись з матеріалами
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 2981
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Конкурс "Педагог-новатор" » Конкурс "Педагог-новатор 2017 року

Виховний захід «" Герої  не  вмирають!" Мамо, я не вернусь…»
[ · Скачати дистанційно (221 МБ) ] 27.06.2017, 22:03

Конкурс "Педагог-новатор 2017"

Конкурсний матеріал № 72

Назва матеріалу:

" Герої  не  вмирають!"

                                     Мамо, я не вернусь…

(сценарій виховного заходу, присвяченого  пам'яті героям Небесної сотні)

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення:  Стіна пам'яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  "Герої не вмирають", список прізвищ героїв з фото), стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

Президент України Петро Порошенко 11 лютого підписав Указ №69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Документом встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні - на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності  (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

 

Учень. 

Я маю право

Я маю право на життя,

Я маю право на свободу,

Я маю право на освіту

І щастя для мого народу!

 

Народ великий і єдиний,

Народ могутній незломимий,

З Хрестом у серці, з музою в коханні,

У кожного горять в серцях бажання.

 

Я маю право виростать у мирі,

Навчатися і збудувать сім’ю,

Я маю право в Україну вірить

І землю рідну шанувать свою.

 

 

Учитель.  Шановні вчителі, учні, запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам'яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття, під час Майдану, у лютому 2014 року.

 

Ведучий.  І саме тут, сьогодні, скажемо: "Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!"

 

Україна:   Сторіччями здригався мій народ

Від ярма, зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний наш оплот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Спочив Шевченко. Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

 

Ведучий:    Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно? 

 

Україна:   У вогні та диму страждають мої міста. Мене понищено, спалено. А найбільше  серце обливається кров'ю за сотні моїх дочок і синів, які загинули від куль власної влади. Ще болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів,сестер,побратимів.

"Небесна Сотня"…Юнаки, батьки

Їх імена мені ніколи не забути -

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

 

Ведучий:    22 листопада 2013 року заява  влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції.

 

Ведучий:   Спохмурніла земля,коли звістка прийшла.

Як із вибором нас обдурили:

Знахабнілі чини, що свавіллям жили,

Курс в ЄС на "тайожний" змінили.

Ми з протестом пішли, хто ж тоді, як не ми,

Нас в столиці зібралось немало.

І здригнувся Майдан, похитнувся весь клан,

Революція слово сказала.

 

Ведучий:   Гей, розвивайся прапор  свободи!

 Йди на майдани, вільний народе!

 Хай не злякають нас перешкоди,

 Тут ми підпишем власні угоди!

 В бій барабани!

 Всі на майдани!

 Люди  Країни

 Правда за нами!!!

 

 Ведучий:   30 листопада у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції.  Злочинна влада вчинила замах на мирний протест. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції  і у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

 

Ведучий:   Сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.  18 лютого влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити "зачистку" Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю. 

 

Ведучий:   Постріл, другий, розірвалася тиша , і нестерпний біль…Кров, вогонь, стрілянина на ураження…

 

Учень  "Боротьба не за щастя  вже навіть іде -за життя!

               Бо його забирають.

               Нас Надія веде, нас ідея веде

               За свободу для рідного краю.

 

Учень    Українцю, поглянь, там побили  жінок!

                Глянь, вже люди ховаються в храмі!

                 Де таке ще траплялось, коли це було

                 Аж в такому нестерпному стані?..

 

Учень     Так чинили лиш варвари, злісні хани,

                Лиш від них люди в церкві ховались.

                А сьогодні це власні привладні пани

                Вже над нами так само знущались!"

 

Учень.: Хмари зловісні нависли над нами,

Сили ворожі нас довго гнітуть,

               Станьмо ж до бою усі з ворогами,

               Смерть або воля та згода нас ждуть!

 

Ведучий:   Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

 Ведучий:   Справжня кровопролитна  війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

 

Учень.:   Ми ж не злякаймось! Гордо і сміло

               Стяг піднесемо за правеє  діло,

              Стяг боротьби за свободу народу,

               Щоб панували скрізь воля та згода!

 

Ведуча:   На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

 

 Учень:  Палає Київ у вогні,

горять сталеві БТРи

там на межі-передовій,

народ боронять волонтери.

Палають шини і серця,

ніхто не хоче помирати,

Перед екраном матері

і там, і там їхні солдати..

Там у шоломі зі щитом,

стоїть з Франківщини хлопчина,

з червоним на грудях хрестом,

поранених несе дівчина.

Стоїть із Харкова Андрій,

Сашко тримає оборону,

він тут вже 48 днів,

як сам приїхав з Краснодону.

Тримати міцно треба щит,

бо там позаду наші діти,

батьки стоять і матері,

нема куди нам відступити.

 

Ведучий:   Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них - науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця "Небесна Сотня" своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.   Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам'яті, бо "Герої не вмирають!"

 

Ведучий  Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

 

Учень                          

Під прапором стояли - під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх згубили

В шалений жар тривожних днів.

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули  вогню,

Упились кров'ю  кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім'ю.

 

Учень                          

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам'ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

 

Ведучий . Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя восени, взимку 2013-2014 року.. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

 

Ведучий.   Вгорі прекрасні зорі, що палають...

Будь-ласка, наші душі вбережи!

Хай кожну ніч нам Янголи співають,

Ти ж своє милосердя покажи.

 

Пісня "Пливе  кача"

 

Учень .

Небо плаче. Люди на колінах

Вздовж дороги під скорботний спів.

Це випроводжає Україна

В путь останню воїнів – синів.

 

Так ми віддаєм останню шану

Їм, що полягли за нас в борні.

Так, Вони не перші й не останні…

Боже мій! Допоможи мені

 

Жити далі, вкарбувавши в пам'ять

Цей тяжкий, немилостивий біль.

Мати Божа! Захисти руками

Від ракет, наведених на ціль.

 

Щоб хустки скорботні чорним круком

Не тьмяніли в косах матерів,

Щоб росли щасливими онуки,

Щоб родючий колос в полі зрів…

 

До небес свята молитва лине

Під скорботний поминальний спів.

Україна плаче… На колінах

В путь останню проводжа синів.

 

 

(До напівпрозорої чорної ширми підходить  в чорній одежі підходить мати, ставить запалену свічку і квіти)

 Мати:Ти чуєш, синку, стогнуть води,

Весна нас кличе в майбуття,

Ти так хотів добра й свободи

Й за це поклав своє життя.

А ти не гасни, нам весь час світи

Ясним вогнем, на промінь сонця схожим

Я вірю - ти серед святих

Перебуваєш там у Царстві Божім.

 

Пісня «Мамо, не плач…»

 

Ведучий  Ти ненавидів, любив, збивав долоні,

Щоб країна не лишилася самотня,

І тебе, ллючи косі дощі солоні,

Прийняла до лав своїх Небесна Сотня,

 

І ти став хрещеним сином того неба -

Неба чистого, без гумового диму.

І нікому тут доводити не треба -

Ти віддав своє життя за Україну.

 

 Ведучий:   Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з'являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану- Небесної сотні.

 

Ведучий:   Небесна Сотня - то в серцях вогонь.

 Він гаряче палав за Україну.

 Віднині тихим співом заспокой

 Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

 За чисті душі, що злетіли в небо.

 Їм шлях високий Боже, освяти.

 І в мирі, Господи, прийми до себе.

 

Україна:  Палають серця і стоїть над Грушевського чад

І стяг український під небом тремтить переможно.

А тих, хто із чорних портретів суворо мовчать,

Навіки герої, яких забувати не можна.

 

 Ведучий: Тисячі людей віддають в ці лютневі дні  шану Героям Небесної Сотні, запалюють свічки і ставлять квіти. Здається, що всі квіти Землі перенеслись на Майдан.  Оживає  Майдан - оживає  Україна.

 

Ведучий. Живи, Україно, живи для краси,

 Для сили, для правди, для волі!..

 Шуми, Україно, як рідні ліси,

 Як вітер в широкому полі.

 

Ведучий. Усі мої сили, наснагу високу,

 Й життя я віддам до останнього кроку,

 Аби ти щаслива була, Україно,

 Судьба моя дивна Єдина!

 

Ведучий.   Хай палають свічки пам'яті загиблих героїв "Небесної Сотні" у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам'ять про загиблих героїв Небесного Війська, воїнів України, які сьогодні захищають свободу, незалежність України.

 

Україна:  Пам'ятайте  про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Конкурс "Педагог-новатор 2017 року | Додав: Ростислав
Переглядів: 51 | Завантажень: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Copyright MyCorp © 2017