Конкурс "Педагог-новатор 2017"

Конкурсний матеріал № 92

Назва матеріалу:

Використання освітніх технологій в процесі навчання в профільній школі. Стаття.

У статті розглянуто особливості профільної школи, визначено роль вчителя та модель випускника. Охарактеризовано освітні технології навчання профільної школи: ігрові, тестові, групові, метод проектів, інтерактивні, інформаційні, нестандартні прийоми, форми та методи навчання.

Ключові слова:середня освіта , профільна школа, профільне навчання, учитель,учень, освітня технологія.

Розвиток світового і, зокрема, європейського освітнього простору об'єктивно вимагає від української школи адекватної реакції на процеси реформування загальної середньої освіти, що відбуваються у провідних країнах світу.

Активні зміни в суспільстві передбачають навчання і виховання абсолютно іншого покоління молоді, спроможного швидко і легко адаптуватися до сучасних умов, креативно мислити та досягти великих результатів у своїй професійній діяльності, тому потрібно вдосконалювати і оновлювати систему освіти. Одним із таких шляхів є провадження в загально освітніх закладах профільного навчання.

Профільне навчання викликає великий інтерес  серед науковців, учителів та керівників закладів освіти.  Адже українське суспільство прагне створення системи освіти, що відповідала б вимогам часу і потребам особистості. "Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя" - зазначається в Національній доктрині [ 1, с.136]

Нині сучасна шкільна освіта ще недостатньо адаптована до майбутніх потреб учнів. Тому зусилля педагогів зосереджено на формувальному потенціалі освіти, на її можливості розвивати в людині волю до самовираження. .

Профільне навчання – вид диференціації й індивідуалізації навчання, що дає змогу за рахунок  змін у структурі, змісті й організації освітнього процесу повніше враховувати інтереси, нахили та здібності учнів, їх можливості, створювати умови для навчання старшокласників  відповідно до їхніх освітніх і  професійних і, їх можливості, створювати умови для навчання  старшокласників  відповідно до їхніх освітніх і  професійних інтересів і намірів щодо соціального і професійного самовизначення.

Мета профільного навчання - забезпечення  умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною і професійною освітою,забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації[2]

Шкільна освіта має досягти такого рівня, щоб випускники навчальних закладів мали змогу швидко адаптуватися до самостійного життя, цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному і особистому вимірах, так  в інтересах суспільства та і держави в цілому.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-наукової діяльності; на розвиток їхніх інтелектуальних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Які вимоги висуваються сьогодні до вчителя профільної школи? Які мають бути особливості його педагогічної діяльності? Якими професійними знаннями й уміннями має володіти вчитель для успішної реалізації профільного навчання?

На мою думку, для профільної школи потрібно, перш за все цілеспрямовано готувати кваліфікованих спеціалістів починаючи з вузів ,які б мали власні ідеї, могли б проектувати навчальний процес, розвивати дослідницьку, наукову,індивідуальну, пошукову діяльність учнів. Окрім власних знань з навчального предмета, що викладає вчитель, він повинен володіти методичними прийомами і методами пізнавальної діяльності учнів, використовувати у своїй роботі новітні інформаційні сучасні технології, елементи модульного та дистанційного навчання тощо. Не треба зневажати і знаннями вчителя і психології,так як він повинен вміти знаходити індивідуальний підхід до учнів,-тільки тоді він може бути їх наставником і консультантом. Кожен вчитель повинен нести персональну відповідальність за рівень соціальної зрілості випускника і формування запиту на професійну діяльність . Дуже  важливо, щоб на уроці й позаурочний час вчитель організовував учнів на пошукову-дослідницьку роботу, що значно буде підвищувати інтерес до предмету та впливатиме на формування позитивної мотивації до навчання в цілому.

Навчально-виховна діяльність учителя повинна бути спрямована на досягнення

очікуваногорезультату- досягнення моделі випускника, що намічає шляхи реалізації мети профільного навчання, є засобом її досягнення. Конструювання моделі випускника загальноосвітньої середньої школи обговорювалась і раніше, проте ігнорувалась специфіка профільної школи, в якій втілюється сукупність різних характеристик, властивостей, компетентностей, необхідних для успішного вибору шляхів соціального, особистісного і професійного самовизначення випускника профільного класу[3,с.53].Сьогодні  саме модель випускника задає системно твірний орієнтир у цілях освітньої установи.

На сучасному етапі розвитку суспільства дедалі більше спеціальностей потребують високого рівня освіти,застосувань знань з математики,фізики,хімії,психології, економіки, бізнесу, фінансів,тому сьогодні значно розширюється коло випускників, для яких математика стає значущим предметом. Математику завжди вважали і вважають одним із складніших навчальних предметів у школі, але її особлива роль  у розвитку мислення, формування освітнього,розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості  є безцінна. Тому, на мою думку, у роботі вчителя математики повинні стояти першочергові завдання :створення умов для розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей,постійного пошуку і знаходження ефективних шляхів підвищення рівня викладання предмета У цьому буде доречним використання на уроках різних технологій навчання, неординарних методів, форм та прийомів.Зупинимось на деяких із них.

Технологія проблемного навчання- це використання методів, заснованих на створення ситуації активної пізнавальної діяльності учнів , що допомагає вчителю націлити їх на пошук і розв’язання більш складніших завдань, що потребує актуалізації знань. Проблемна ситуація на уроці створюється за допомогою запитань, що підкреслюють важливість теми. Знаходження шляхів розв’язання цієї проблеми дає поштовх до розвитку творчого мислення учнів .Змодельовані  проблемні ситуації можна використовувати на різних етапах уроку при поясненні нового матеріалу, його закріпленні, контролі рівня знань і вмінь. Наприклад, в процесі вивчення теоремиВієта, цілком доцільно запропонувати учням розв’язати кілька квадратних рівнянь або вказати їх корені,не розв’язуючи.Пояснити учням ,що до кінця уроку кожен з них усно зможе знаходити корені квадратних рівнянь, не розв’язуючи їх в традиційний спосіб. Це мотивує учнів до виконання задач такого типу,  них виникне бажання щодо процесу їх розв’язання та з’явиться розуміння, що саме вивчення теореми Вієта значно спростить і прискорить їхнє навчання.

Таким чином, проблемне навчання дозволить спрямувати учнів на здобуття знань, вмінь і навичок,на засвоєння способів самостійної діяльності та розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

Інтерактивні технології навчання допомагають вчителю здійснювати на уроці організацію самостійної пізнавальної діяльності та активізацію творчих здібностей учнівІнтерактивне навчання- це специфічна форма організації пізнавальної діяльності,що передбачає створення комфортних умов навчання,за яких кожен учень відчує свою успішність та інтелектуальну спроможність(4,с,9).Суть цієї технології полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної ,активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Це колективне , групове, індивідуальне навчання , навчання співпраці.  У результаті організації навчальної діяльності за таких умов в класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителю стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивні форми роботи застосовуються на різних етапах уроку. При перевірці домашнього завдання використовуються : «Мікрофон»,  «Злови помилку», «Незакінчені речення», математичні ,графічнідиктанти. При  вивченні нового матеріалу- «Ажурна пилка»( 11 клас,тема  «Тіла обертання», « Шпаргалка»( 9 клас, « Площі фігур»). При перевірці знань і досягнень учнів такий прийом , як, «Світлофор» – це дуже легко вдається учням, адже у кожного з них на парті лежать дві карточки зеленого і червоного кольорів. Зелена означає, що учень може дати відповідь на запитання, а червона навпаки- невпевнений у своїх знаннях.

Групова технологія—це така організація навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями у групі.

Об’єднуючи учнів у навчальні групи змінного складу, вчителем забезпечується почуття власної безпеки, адже тепер не він особисто відповідає за результати роботи ,а і вся група.Тому учні ,які мають гарні знання, мають змогу значно краще розкрити свої можливості щодо розв’язування різнорівневих завдань(задач) та організаторські здібності. Поряд з цим,  слабкі учні відчувають себе більш впевнено, бо до їх думки теж прислухаються. При виконанні завдань (задач) у групі , учні мають спільну мету і відповідальність, адже успіх групи залежить від кожного. У процесі перевірки виконання завдань груп відбувається як індивідуальна , так і групова звітність, коли учні делегують представника  для захисту своїх результатів і за його виступом оцінюється робота всієї групи або сам вчитель призначає такого учня , який буде відповідати за роботу всієї групи. Групова форма роботи  має такі переваги, а саме:

- розширення пізнавальних можливостей учнів;

- формування навичок самостійної роботи;

- виховання у них почуття відповідальності за виконану роботу;

- демократичне і рівноправне партнерство вчителя і учня;

- досягнення високого і достатнього рівня знань і вмінь , формування стійкого інтересу до процесу навчання;

- можливість переносити набуті вміння , навички і способи діяльності на інші навчальні предмети та у сферу діяльності[5, с.193].

Інформаційні технології - це педагогічна технологія, що застосовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби для роботи з певною інформацією. Вона сприяє росту професійної майстерності вчителя, тому необхідно створити всі умови для вільного доступу до культурної , навчальної та наукової інформації.На уроках математики комп’ютер можна використовувати як: навчальний тренажер(виконання вправ типу «знайдіть відповідність», «знайди помилку»), довідкову систему ( підготовка до державної підсумкової атестації,зовнішнього незалежного тестування, олімпіад ,тощо),ігрові ситуації на уроці, засіб діагностики та контролю тощо.

Наприклад , при вивченні теми « Об’єми геометричних фігур» застосовуються уроки-презентації, де учні мають змогу продемонструвати власні напрацьовані матеріали, схеми та макети. Використання комп’ютера в процесі вивчення математики дає змогу наочні уявлення про досліджувані явища, процеси,поняття, закономірності, функції, геометричні фігури тощо,що сприяє розвитку образного їх мислення.

Технологія ігрового навчання-  це така організація ігрового навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру. Навчальні ігри мають на меті, окрім засвоєння навчального матеріалу ,вмінь і навичок ще й надання учневі можливості самовизначитись, розвинути творчі здібності , сприяють емоційному сприйманню змісту навчання. У дидактиці ігри класифікують на три групи : перша – навчальні, тренувальні,узагальнюючі; друга - пізнавальні, виховні ,розвиваючі; третя - репродуктивні, продуктивні ,творчі.

Найпоширеніші ігри- це змагання(КВК, турніри, вікторини тощо). Включення в урок ігрових моментів робить його більш цікавим, створює в учнів гарний настрій, допомагає долати труднощі в навчанні. Так, на початку уроку рекомендуємо включити такий ігровий момент, як «Відгадай тему уроку»,при закріпленні - «Знайди помилку», «Впізнай зашифроване слово», математичні естафети, розгадування кросвордів,ігри  «Вірно-невірно», «День-ніч».

Наприклад, при  вивченні теми «Квадратична функція,квадратичні нерівності» можна запропонувати знайти ключове слово, виконавши наступне завдання:знайдіть ті значення x,при яких функції набувають найбільших або найменших значень.

Важливу роль в навчальному процесі відіграють і тестові технології, що одержали широке застосування в практиці викладання. Ця технологія допомагає раціонально і об’єктивно провести процедуру контролю знань і вмінь учнів. Тест забезпечує суб’єктвний фактор при перевірці знань і вмінь учнів. Тестові завдання відрізняються за рівнем складності і за формою відповіді. Використання тестових завдань дає змогу здійснити диференціацію і індивідуалізацію навчання учнів із врахування їх рівня пізнавальних можливостей.

Широке застосування при активній практиці пізнавальної діяльності знаходить у дидактиці метод проектів. Це освітня технологія спрямована на здобуття учнями знань у тісному взаємозв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них спеціальних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. Раціональне поєднання теоретичних знань і їх практичне використання в проектній технології можна сформувати тезою «Я знаю, навіщо мені це потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю». Цей метод дозволяє:

перевірити і закріпити на практиці теоретичні знання;

• забезпечити продуктивний зв'язок теорії і практики у процесі навчання;

 набути життєвого досвіду;

- розвивати вміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати вивчений матеріал;

- здійснювати пошукову, дослідницьку діяльність на підставі спільної праці учнів;

- навчати учнів самостійно працювати з додатковою літературою;

- самостійно працювати над творчим завданням;

- підвищувати інтерес учнів до вивчення математики;

- виховувати повагу, вміння працювати в колективі.

Уроки-проекти можна використовувати як при вивченні нового матеріалу, так і при узагальненні й повторенні. Наприклад, у 10 класі можна запропонувати такі проекти - «Перетворення графіків функцій», «Розв’язування тригонометричних рівнянь», «Побудова перерізів многогранників»; в 9 клас і-  «Розв’язування систем рівнянь», «Арифметична та геометрична прогресії».

Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які вміють організувати роботу в своїх групах.

Всебічний розвиток учнів здійснюється не тільки в процесі навчальної діяльності , а й під час проведення позакласних заходів, залученні школярів до участі у математичних  конкурсах  «Олімпус», «Кенгуру»,шкільних науково-практичних конференціях тощо.

Завдяки впровадженню в навчальний процес новітніх технологій навчання, профільна школа бкде формувати творчу особистість, створювати умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального і фізичного розвитку, для примноження культури і духовності.

Важливо підкреслити роль учителя профільної школи, який має бути не просто фахівцем високого рівня, а й повинен забезпечувати варіативність, особистісну і практичну орієнтацію освітнього процесу, сприяти розвитку здібностей і компетентностей , необхідних для подальшої професійної діяльності випускників.

Література

1.Національна доктрина розвитку освіти в Україні.  (Електронний  ресурс).-Режим доступу:zakon.rada.ua/laws/show/347/2002.

2.Концепція профільного навчання у старшій школі ( Електронний ресурс).- Режим доступу:ocvita.ua.

3. Артемова Л.К. Модель випускника гімназиста профільного класу// Педагогіка.-2004.-№9-с.56.

4. Бараболя М.М., Матяш О.І. Педагогічний довідник вчителя математики/Вінниця,2013-с.171./

5. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів. Теорія і методика/О.Г.Ярошенко.-К. :Партнер.1997.-с,193.