Створення ситуації успіху на уроках математики як засіб розвитку мислення учнів

Автор: Сокол Тетяна Федорівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель математики Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дніпропетровської області

Дитина, яка не відчула радості від подолання труднощів,

не відчула смаку перемоги, втрачає інтерес до навчання.

Якщо у дитини зникає віра у власні сили, якщо їй не

дали відчути радості від свого успіху, ніякі педагогічні

прийоми та хитрощі не повернуть знову інтересу до пізнання.

 К.Д. Ушинський

Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. В. О. Сухомлинський стверджував, що "Перша заповідь виховання – дати дітям почуття власної гідності. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися".

Створення ситуації успіху виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з життєвими труднощами. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось найперше завдання вчителя.

У своїй педагогічній діяльності постійно нагадую дітям, що успіх – це бажання, діяльність,старання, пізнання, наполегливість, впевненість у собі. Щоб досягти успіху необхідно:

• поставити перед собою ціль;
• обрати напрямок руху;
• морально та теоретично підготуватися;
• вислуховувати поради інших людей;
• учитись ефективно керувати часом.

Успіх — це результат наших дій.

Математика багатьом дітям дається нелегко. І якщо в учня немає мотивів її вивчати або ці мотиви слабкі, його учіння перетворюється на муку. У цьому пролягає одна з найважливіших причин відставання багатьох школярів з математики. Усунути її можна лише одним способом - своєчасно сформувати дієві мотиви учіння, а цьому сприяє загальна атмосфера творчості в класі, включення учня в колективні форми організації різних видів діяльності, співробітництво між учителем і учнем, допомога вчителя у вигляді порад, залучення учнів до оцінювання власної діяльності і застосування вчителем заохочення, розв'язання задач прикладного характеру. Розв'язування прикладних задач є один із засобів зацікавлення учнів математикою, формування стійкої мотивації.

   Кожну тему розпочинаю повідомленням того, що учні повинні  знати й уміти, які основні поняття, терміни, формули, теореми чи властивості засвоїти; пояснюю її практичну спрямованість, де і як цей матеріал може використовуватися у повсякденному житті. На уроці намагаюся показати учням математику з найпривабливішого боку, використовуючи цікавий історичний матеріал, чи то цікавий факт з життя відомих математиків, нестандартну логічну задачу чи віршовий матеріал з теми, тощо. Крім того, розв’язання нестандартних логічних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики.

    Основне завдання вчителя – навчити мислити, розмірковувати над умовами задач, шукати шляхи їх розв’язання , вибирати серед них найоптимальніший. Намагаюся, щоб навчання на уроці сприяло максимальному розвитку логічного мислення, пізнавальних здібностей учнів, щоб тренувалися пам’ять, увага, щоб вони вміли аналізувати, порівнювати, зіставляти факти, самостійно знаходити розв’язання нестандартних задач.

 Роботу по розвитку логічного мислення починаю вести з задач. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект досягається у результаті застосування різних форм роботи над задачею.

1. Детальний аналіз умови задачі та план  її розв'язання. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Звичайно, повторення аналізу вимагає часу, але воно окупається.

2. Уявлення ситуації, описаної в задачі. Звертаю увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.

3. Розв'язання задач різними способами.

4. Зміна питання задачі.

5. Самостійне складання задач учнями.

6. Пояснення готового розв'язання задачі.

7. Використання прийому порівняння задач і їх розв'язків.

8. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.

Систематичне використання на уроках задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення розширює математичний кругозір школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

У своїй роботі на уроках використовую систему запитань,створюючи різного роду проблемні ситуації, або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримують змогу активізувати розумову діяльність, зробити «відкриття». Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання – це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, повірити у свої сили, дає свободу самовияву і творчості.
З метою розвитку мислення кожного учня на  уроки підбираю пізнавальні завдання, ребуси, головоломки, кросворди. Це дає можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

    Розвитку мисленні учнів і створенню ситуації успіху сприяють такі завдання як підготувати запитання до уроку по виучуваному матеріалі. Ці запитання учні дають своїм однокласникам, якщо вони не відповідають, то учень сам дає відповідь. Такі завдання подобаються «слабим» учням, адже вони відчувають свою значимість0переживають свої маленькі перемоги.

  Під час актуалізації знань або закріпленні матеріалу учні отримують завдання «Розповісти все, що знаєте про даний вираз, формулу, властивість, тощо». Оцінку отримує той учень, відповідь якого прозвучить правильно останньою, тобто уже нічого добавляти не потрібно.

Формування мислення потребує ефективного поєднання елементів традиційної і альтернативної системи навчання; широкого втілення активних методів і науково-обґрунтованих педагогічних технологій.

Розвиток мислення школярів відбувається за допомогою відповідних педагогічних умов: створення творчої атмосфери в класі, використання пошукових методів, творчих завдань, наочності тощо.

Включення в структуру уроку продуктивних завдань є одним з основних умов формування у школярів таких процесів мисленевої діяльності, як висунення нових цілей, планування, нешаблонний аналіз,порівняння, контроль та оцінка.