Шкільний портал
Четвер, 14.12.2017, 02:45
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Каталог файлівРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Програми [10]
Підручники та посібники [32]
Розробки уроків [291]
Виховні заходи [19]
Реферати [0]
Презентації [17]
Навчальне відео. [65]
Інше [50]
Заявки [9]
Тестові завдання [1]
Конкурс "Знай наших!" [0]
Натисніть, щоб переглянути матеріали конкурсу
Конкурс "Педагог-новатор" [317]
Натисніть, щоб ознайомитись з матеріалами
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 2998
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Файли » Розробки уроків

Розробка уроку на тему: «Сталінська індустріалізація України».  (10 клас)
[ Викачати з сервера (85.5Kb) ] 30.09.2017, 19:52

Розробка уроку на тему: «Сталінська індустріалізація України».  (10 клас)

Автор: Володько Юлія Миколаївна, вчитель історії та правознавства КЗ «Шандрівський НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – ДНЗ» Юр’ївської районної ради Дніпропетровської області

 

Мета:         Розкрити причини відмови держави від нової економічної політики. Охарактеризувати перехід до форсованої індустріалізації. Відмітити, що в ході індустріалізації було досягнуто значних зрушень, які однак не супроводжувалися істотним зростанням матеріального добробуту людей.

                 Розвивати в учнів вміння критично мислити, вміння формулювати власну позицію та доводити її, формувати вміння аналізувати інформацію.

              Виховувати в учнів навички позитивного розв’язання суперечливих питань, виховувати почуття відповідальності за долю держави, формувати вміння учнів визначати найдоцільніший шлях вирішення життєвих проблем.

Обладнання:      карта, виставка літератури, комп’ютери, таблиці, дошка.

Основні поняття: індустріалізація, п’ятирічка, соціалістичне змагання,  стахановщина,  галузі «групи А», галузі групи»Б».    

Основні дати:       грудень 1925р.- роголошення курсу на індустріалізацію;

                               1928-1933рр.- перша п’ятирічка;

                               1933-1937-друга п’ятирічка;

                               листопад 1929р.- початок форсованої індустріалізації;

                               31серпня 1931р. - початок стаханівського руху.

Тип уроку:             вивчення нового матеріалу.  

 

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Сталінський стрибок в індустріалізацію.

2.Провали і досягнення першої п’ятирічки.

3.Організація масового виробничого змагання.

4.Репресії проти господарників.

5.Особливості індустріалізації в Україні.

6.Підсумки індустріалізації. 

ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нової теми з історії України «Радянська модернізація України (1928-1938рр.)

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Повідомляється тема, завдання, план уроку.

Лабораторне дослідження (головне завдання уроку)

Л.Троцький в «Бюлетені опозиції» писав: «Тепер гасло одне: без оглядки вперед! План переглядається у бік збільшення… Посилання на об’єктивні перешкоди – погане обладнання, нестачу сировини, або її погану якість -прирівнюється до зради революції. Зверху вимагають: розмах, ударність, наступ! Усе інше - від лукавого!»

Слова Троцького як не можна яскравіше відображають ті події, ту політику, яка проводилася  в Радянському Союзі в той період, який ми з вами будемо розглядати на сьогоднішньому уроці. Наше з вами завдання на протязі уроку, розглядаючи тему, знайти пояснення словам автора, проаналізувати причини такого різкого висловлювання в бік державно-партійного керівництва СРСР. Чому Троцький дав таку оцінку подіям, що відбувалися в радянській державі?

Прослухаємо міні - лекцію з питання модернізації економіки в СРСР з 1928 по 1939рр.

 

1. Сталінський стрибок в індустріалізацію.

Під час викладення вчителем питання учні працюють в зошитах, складаючи план розповіді.

Вчитель:

Державно-партійне керівництво прийняло рішення згорнути неп. Політика непу, як це показало, не відповідала курсу більшовиків на політичну монополію, перемогу соціалізму в одній країні, створення військово-промислового комплексу, побудову суспільства соціалістичної рівності і справедливості. ХIVз’їзд ВКП(б) у 1925 році прийняв рішення в історично мінімальний срок перетворити країну з переважно аграрної  в індустріальну. В резолюції ставилося завдання «тримати курс на індустріалізацію країни».

             Індустріалізація – це система заходів спрямованих на створення промислового потенціалу в державі, технічне переоснащення промисловості  та зміцнення обороноздатності країни.

На цей період визріли причини індустріалізації:

  • необхідність подолати економічну та технічну відсталість від провідних країн Заходу;
  • необхідність створення власного військово –промислового комплексу в умовах капіталістичного оточення;
  • забезпечення економічної незалежності держави;
  • збільшення чисельності  робочого класу як основної опори ВКП(б).

Тим більше, що для проведення індустріалізації визріли об’єктивні передумови, зокрема

     - наявний довоєнний потенціал;

     - конвертована грошова одиниця;

     - хлібозаготівельна криза 1927-1928рр., яка особливо вплину на погляди Сталіна на неп, та на відношення до селянства, яке він вважав «саботажниками», «класовими ворогами» зміцнілими за умов непу. Саме тоді він закликав працівників суду та прокуратури застосовувати до них 107 ст. Кримінального Кодексу РСФРР про спекуляцію. Це був перший крок до згортання непу. Економічні методи змінювалися адміністративно –судовими. По суті це було повернення до продовольчої розкладки.

          В партійно-державному керівництві точилася гостра боротьба навколо питань подальшого розвитку країни. З необхідністю модернізації, створення новітніх галузей промисловості, прискорення економічного розвитку погоджувалися всі, а от щодо темпів розвитку та джерел фінансування виникло гостре протистояння.

Троцький, Каменєв, Зінов’єв - прихильники індустріалізації за рахунок тиску на селянство, перекачування коштів з села в місто за рахунок «ножиць цін» (завищення цін на промислову продукцію і заниження на сільськогосподарську продукцію). Напередодні ХVз’їзду вони запропонували накласти примусову позику на селян у розмірі 150-200 млн. пудів хліба, щоб за рахунок експорту поповнити валютний фонд індустріалізації. Прихильники «надіндусріалізації» опинилися в опозиції, а потім і поза лавами партії. Троїцького звинуватили у «підкопі під неп». Таким чином з політичної арени був усунутий один із найпослідовніших противників Сталіна. Це остаточно відкрило шлях генсека до необмеженої влади.

Бухарін, Риков, Томський - пропонували пропорційний розвиток економіки і поступове накопичення коштів. Та коли Сталін сам примкнув до «над індустріалізації» вони звинуватили його в поверненні до «воєнного комунізму», «воєнно-феодальних методах» експлуатації селянства, залишилися прихильниками непу. Їх звинуватили у «правому ухилі».  Листопадовий пленум ЦК ВКП(б) 1929 року виві Бухаріна зі складу Політбюро.

            Щодо джерел фінансування, то їх планувалося  дістати

- Перекачуванням коштів з групи «Б» в групу «А».

- Перекачуванням коштів з сільського господарства в групу «А».

- Продажем культурних цінностей та сировини за кордон.

- «П’яними грошима» ( збільшення продажу горілчаних виробів):

                                       1930р.-2,6млрд. крб.

                                       1934р.-6,8млрд. крб.

- Використанням примусової праці політв’язнів ГУЛАГУ.

- Вкспропріацією непманів (конфіскація майна).

- Режимом економії (65 млрд. крб.) за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат.

- Емісією (4 млрд. крб.): додатковий випуск паперових грошей.

- Внутрішніми державними позиками в населення (325 млрд. крб.).

- Масовим соціалістичним змаганням (збільшенням темпів виробництва та продуктивності праці без належного матеріального заохочення).

         На зміну непу прийшов новий господарський механізм відірваний від ринкової економіки, оскільки ґрунтувався на директивному плануванні, високому ступені централізації управління народним господарством, адміністративно-командних методах. Його застосування супроводжувалося запровадженням карткової системи, зникнення можливості стимулювання праці економічними засобами і заміною їх моральними стимулами, заміною трестівського госпрозрахунку госпрозрахунком безпосередньо у процесі виробництва. Держава практично присвоювала засоби виробництва і робочу силу, забороняла страйки, ліквідовувалася свобода праці та замінювала її позаекономічним примусом, проводила репресії проти спеціалістів та господарників. Це все була радянська модель тоталітаризму та сталінський метод побудови «соціалізму в одній окремо взятій країні» шляхом форсованої індустріалізації.

Для закріплення даного питання учні зачитують свої нотатки.

2. Провали і досягнення першої п’ятирічки.

Вчитель: ХV з’їзд ВКП(б) затвердив директиви по складанню першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства, розрахованого на 1928/1929-1932/1933роки. В них на збалансованій основі висувалися три завдання - прискорений розвиток промисловості (середньорічний темп приросту обсягу продукції-16%), розгортання часткової колективізації сільського господарства на добровільній основі і піднесення рівня народного добробуту. План готувався комісією Ковалевського в 3-х варіантах:

  1. мінімальний-16%щорічного приросту промислового виробництва
  2. відправний -18% щорічного приросту промислового виробництва
  3. оптимальний-20-22% щорічного приросту промислового виробництва.  

У квітні 1929 року XVI конференція ВКП(б) розглянула і схвалила оптимальний варіант плану,  а через місяць Всесоюзний з’їзд Рад оголосив його державним законом.

           Учням пропонується групова робота. Прочитати і опрацювати пункт параграфу «Провали і досягнення першої п’ятирічки».

1-а група- опрацювати «Провали» першої п’ятирічки

2-а група- опрацювати  «Досягнення» першої п’ятирічки.

Лідери кожної із груп підводять підсумки виконаної роботи

ПРОВАЛИ

ДОСЯГНЕННЯ

 

 

 

Вчитель: На січневому пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) Сталін оголосив про дострокове виконання першої п’ятирічки за 4роки і 3 місяці. Та коли зіставити натуральні показники плану з обсягом виробництва у 1932 році виявляється, що сталінська заява – чистої води облуда, бо насправді п’ятирічку виконати не вдалося. Легенди про дострокове виконання першої п’ятирічки дуже довго трималася в історичній літературі, а правда була така - в 1932-1933 роках у нашій економіці склалося неймовірно важке становище, країна опинилася над прірвою економічної катастрофи. Сталін не відвернув це лихо, а пересунув його на село.

3. Організація масового виробничого змагання.

Логічне завдання : Яку роль у виконанні завдань індустріалізації відводилося виробничому змаганню?

Вчитель: Якщо вивчати історію індустріалізації країни за тогочасними газетами в око впадають, перш за все, величезний ентузіазм трудящих, патріотичні почини в соціалістичному змаганні, спрямовані на дострокове виконання планів, самопожертва тисяч і тисяч робітників, що відмовляли собі в найнеобхіднішому, аби якнайшвидше побудувати економічний фундамент соціалізму. Поштовхом до розгортання масового змагання стала публікація в газеті «Правда» статті В. І. Леніна «Як організувати змагання?» 9травня 1929року  ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про соціалістичне змагання заводів і фабрик». У ній наголошувалося: змагання не епізодична кампанія, а постійний метод роботи. Його організація покладена на профспілки, а загальне керівництво ним- на партію. Так в СРСР розгортається соціалістичне змагання.

Завдання для учнів. Використовуючи «кейс-метод» (вивчення випадків) учням пропонується опис реальної ситуації щодо фактів соціалістичного змагання, а учні аналізують причини успіхів і невдач описаних фактів, заповнюючи таблицю

 Результати змагань

Позитивні

(приблизні відповіді учнів)

Форми змагання (факти)

Негативні  (приблизні відповіді учнів)

Зростання продуктивності праці, підвищення норм виробітку продукції;

1) рух за дострокове виконання та перевиконання планів:30 -31.08.1935р.- в Кадіївці забійник шахти «Центральна -Ірміно»

О. Стаханов застосував новий метод роботи, побудований на розподілі операцій між кріпильником та відбійниками, в результаті за зміну видобув 102т. вугілля (в 4,5 рази більше норми ); М.Ізотов за допомогою 7 відбійників видобув 607 т. вугілля.

Посилення диспропорції в розвитку окремих галузей виробництва;

Часткове підвищення розмірів матеріальної винагороди.

2) підготовка спеціалістів на виробництві-ізотовський рух.

3) рух за прийняття напружених       (підвищених) техпромфінпланів.

4) рух за економію матеріалів.

Зниження якості продукції.

Зростання кількості нещасних випадків на виробництві.

Посилення репресій щодо не виконавців планів; зростання штурмівщини –прискорення темпів розвитку виробництва без належного матеріально-технічного забезпечення.


Вчитель: Змагання починалося як ударницький рух, проте його економічний ефект почав знижуватися вже на 2- й рік, а поліпшувалися лише тільки «паперові» показники. Займаючись виробництвом заради виробництва, не відчуваючи ефекту від своєї праці як споживачі матеріальних цінностей, робітники потроху втрачали ентузіазм.

4. Репресії проти господарників.

(Питання винесено на домашнє вивчення одному із учнів у вигляді реферату)

Країна потребувала високих темпів індустріалізації, на що неодноразово звертав увагу В.І.Ленін. Однак в роки непу йшлося про збереження прискореного розвитку промисловості без жертв з боку інших галузей і населення в цілому. Та починаючи з 1928 року Сталін почав відкрито спекулювати на об’єктивній потребі прискорення промислових темпів. Будь-який опір наступові відроджуваного воєнного комунізму почав кваліфікуватися як украй небезпечний опортунізм. Різке падіння життєвого рівня трудящих оголошувалося неминучим , а економічні труднощі (постійно підкреслювалося «тимчасові») - передбачуванними й цілком природними.

ХVз’їзд ВКП(б) був останнім, на якому делегати висловлювалися, не побоюючись звинувачень у ворожих випадах проти генеральної лінії партії. В рік «великого перелому» партійні працівники і господарники критикували політику необґрунтованого форсування темпів індустріалізації в пом’якшеній або замаскованій формі. Згодом протести проти прагнення форсувати індустріалізацію зійшли нанівець. І це не дивно, адже на ХVI з’їзді ВКП(б) генсек зауважив: «Люди, які базікають, про необхідність зниження темпів розвитку нашої промисловості, є ворогами соціалізму, агентами наших класових ворогів». Це була не порожня погроза. Першим неправедним політичним процесом стала «шахтинська справа» (1928 року). Сфабрикований процес над «шкідниками», а по суті суд над 53 старими спеціалістами вугільної промисловості Донбасу. Їх звинувачували у «висаджуванні в повітря і затоплюванні шахт, псуванні устаткування, підпалі електростанції, зриванні промислового і продовольчого постачання гірників. Із 49 засуджених 7 розстріляли. Справа була задумана залякати стару інтелігенцію і змусити її працювати на новий режим. Перегляд стенографічних звітів засвідчив: на ХIV i

XV з’їздах партії про «шкідництво» не згадувалося , на ХVI Всесоюзній конференції цієї теми торкнулися у своїх виступах 5 із 79, а на ХVIз’їзді -107 із 163. Масовий психоз навколо «шкідництва» створювався цілеспрямовано і свідомо. Голова ДПУ Галицький вважав, що після «шахтинської справи» шкідництво на Донбасі не скінчилося. Шкідники спромоглися перебудувати свою роботу та організувати свої осередки по-новому , з нових людей. Сталін у здійсненні «генеральної лінії на соціалістичну індустріалізацію» покладався перш за все на репресії. Так інженерний корпус зіткнувся з проблемою «соціального походження».  На кожного, хто мав дореволюційний диплом про вищу освіту, лягало тавро «буржуазного спеціаліста». За офіційною думкою, такого спеціаліста треба було перевиховувати роками, бо його походження, начебто закономірно, зумовлювало «шкідницьку лінію поведінки». Історики і досі не мають змоги виявити масштаби «полювання на відьом», яке розгорнулося в радянській промисловості після «шахтинської справи». Проте можна бути впевненими у величезності цих масштабів. Багаторічне нещадне переслідування привело до практичного знищення нечисленного прошарку інтелігенції. Їхнє ж місце в промисловості заступили недипломовані «висуванці» з робітників або спеціалісти , поспіхом підготовлені в радянських технічних вузах. Та хоч вони і не завдавали клопоту владі своїм «соціальним походженням» терор не слабшав. Змінилася тільки термінологія: тавро «шкідника» лишалося за «буржуазними спеціалістами» (добитими і недобитими), а нові жертви стали «саботажниками».

ВЧИТЕЛЬ: Без репресій неможливо було здійснювати воєнно-комуністичну політику. В країні робилися відчайдушні спроби утвердити господарський механізм. За існування такого механізму людина втрачає матеріальну заінтересованість у результатах своєї праці , на неї впливають методами залякування , примушування. Атмосфера тотального страху, повсякденне очікування на неминуче покарання.

5. Особливості індустріалізації в Україні.

Це питання плану учні разом із вчителем розглядають на комп’ютері у слайдах, де визначені основні тенденції індустріалізації та факти, що підтверджують ці тенденції.

Як і будь –який процес індустріалізація мала на Україні свої особливості. Я запрошую вас на комп’ютери для вивчення слайдів до 5 пункту нашого плану «особливості індустріалізації в Україні» На слайдах ми з вами побачимо тенденції індустріалізації та факти, що підтверджують їх.

Тенденції

Факти

1.Інвестування в промисловість України значної частини коштів;

 

2.Побудова та реконструкція в Україні великих промислових об’єктів: з 35 загальносоюзних гігантів в Україні 7 новобудов (кожний вартістю понад 100 млн. крб.)

 

3. Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки;

 

4. Поява нових галузей промисловості;

 

 

5.Модернізація легкої та харчової промисловості відстає від важкої індустрії;

6. Швидкі темпи витіснення приватного сектора в економіці України.

1.1926-1927рр. -1млрд.крб. (з них в Україні -269,4 млн.крб.); всього за роки першої п’ятирічки інвестовано 20% загальносоюзних капіталовкладень;

2.»Запоріжсталь», «Азовсталь», «Криворіжсталь», Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд, Харківський тракторний завод. Реконструйовані: луганський паровозобудівний завод, металургійні заводи в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську.

3.1 п’ятирічка : з 1,5 тис. промислових підприємств-400 в Україні , 2 п’ятирічка: з 4,5 тис. підприємств -1 тис. в Україні, 3 п’ятирічка: з 3 тис. підприємств-600 в Україні;

Маргаринова, молочна, масло переробна, комбікормова, хлібопекарна, електрометалургія, кольорова металургія, хімічна, взуттєва, трикотажна;

5. «А»-87% коштів, «Б»-12,5% коштів;

 

 

6. 12% в 1928 році, в СРСР-17%.

 

6. Підсумки індустріалізації.

Сьоме питання плану уроку пропонується учням на самостійне домашнє вивчення. Прочитавши домашнє завдання – параграфи - 51-53, проаналізувавши результати роботи на уроці, здобуту інформацію пропоную учням зробити висновки про підсумки індустріалізації, її позитивні та негативні  її сторони.

 

ІІІ.Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Індивідуальна робота кожного учня внесена на індивідуальний слайд, що передбачає бесіду (відповідь на поставлене на слайді запитання)

Запитання для бесіди

1.Чому радянське керівництво приймає рішення згорнути неп?

2.Що таке індустріалізація?

3. Назвіть причини індустріалізації.

4. В чому проявлялися труднощі індустріалізації?

5. Який з’їзд і в якому році затвердив директиви першого п’ятирічного плану?

6. Назвіть відомі вам джерела фінансування індустріалізації.

7. Чи вплинуло виробниче змагання на матеріальне забезпечення робітників?

8. Назвіть відомі вам варіанти проведення індустріалізації.

9.Чи міг Сталін обійтися без репресій?

10. Як індустріалізація позначилася на промисловому розвитку України?

Також повертаємося до вислову Л.Троцького в  «Бюлетені опозиції», яке ми на початку уроку визначили як лабораторне дослідження.

Вчитель: В ході уроку розглядаючи тему та всі її питання ми шукали відповідь на слова опозиціонера, задаючи собі питання: «Чому саме так Троцький писав про події, що відбувалися СРСР?»  Спробуємо відповісти на поставлене перед нами завдання.

 

ІV. Підсумки уроку.

Індустріалізація поклала початок інтенсивному розвитку промисловості. Збільшилася питома вага великої промисловості. В Україні вона розвивалася в містах Донецько-Придніпровського району, що обмежувало можливості розвитку інших регіонів. Індустріалізація здійснювалася за кошти селян через «ножиці цін». І хоч індустріалізація привела до великих зрушень, вона практично не позначилася на добробуті людей, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого позаекономічними методами.

Аналізується і коментується навчальна діяльність учнів.

 

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати  текст підручника & 51-53.

2. Підготувати відповіді на запитання і завдання до вказаних параграфів.

3. Підготувати відповідь на 6 пункт нашого плану уроку «Підсумки індустріалізації». Визначити в таблиці позитивні і негативні наслідки індустріалізації.

Підсумки індустріалізації

                  Позитивні

                  Негативні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Розробки уроків | Додав: Ростислав | Теги: історія, Сталін, промисловість, україна, індустріалізація, Неп, УРСР
Переглядів: 66 | Завантажень: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Вхід на сайт
Пошук
Copyright MyCorp © 2017